хліб

-а, ч.

1) Харчовий продукт, що випікається з борошна. || перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. || Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. || Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. || Ковбасний виріб у вигляді хлібини.

••

Зустріча́ти хлі́бом і сі́ллю — за старовинним українським звичаєм – підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих.

Спаси́бі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) — уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність.

2) тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно.

3) мн. хліба́, -і́в. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні. || перев. одн. Необмолочені зернові. || перев. одн. Урожай зернових.

4) одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток.

••

Відбива́ти хліб чий, у кого, рідко кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду.

5) мн. хліби́, -ів. Випечені буханці, паляниці, короваї.

6) перен., розм. Харчі, їжа. || Утримання, забезпечення кого-небудь. || чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа.